Випуск 20. Факт-чекінг як спосіб протидії в інформаційній війні

Фактчекінг – перевірка тверджень на повноту, достовірність та наявність маніпуляцій – не лише захищає суспільство від брехні, а й допомагає виховати в громадян критичне мислення, змусити політиків відповідати за свої слова, поліпшує якість політичної дискусії. Організації, що займаються фактчекінгом в Україні – StopFake, VoxUkraine, FactCheck та «Слово і діло», – окрім штатних дослідників, які знаходять і класифікують первинні дані, залучають до роботи експертів, які перевіряють, контролюють і оцінюють інформацію. Для оцінки інформації зі специфічних сфер необхідні галузеві експерти.
Проте, ми можемо самостійно перевіряти інформацію, щоб не стати жертвою інформаційних впливів. Значний відсоток інформації на сайтах новин, телебаченні та в соцмережах не відповідає дійсності. Основною причиною цього є пропаганда, мета якої не інформування людей, а нав’язування думки, вигідної тим чи іншим структурам.
Вплив на емоції. Найперше, це те, що пропаганда обов’язково буде мати яскраве забарвлення інформації, граючи на таких емоціях та почуттях як: гордість, відчуття приналежності до чогось, бажання діяти, ненависть, страх, жах, радість та інше. Для того, щоб нав’язати суспільству “потрібну” думку пропаганда використовує методи образи, “словесної позолоти”, перебільшення, переключення уваги, свідчення “авторитетних” людей, підтасовка фактів, маніпуляція символами та стереотипами, постійне повторення. Інформація буде подана неточна, часткова, прихована. Результат пропаганди – зміна поглядів та викривлення світоглядів груп людей, суспільства.
Для того, щоб перевірити достовірність тої чи іншої новини існує декілька способів:
Перевірка достовірності фото. Якщо ви використовуєте браузер Google Chrome, вам досить лише клікнути по підозрілому зображенню правою кнопкою миші й вибрати “Знайти це зображення в Google”.
Якщо у вас не Chrome, то ви можете схопити мишкою потрібне вам зображення з сайту, та перетягнути його у вкладку з Google і відпустити в рядку пошуку.
Завдяки цьому методу ви перевіряєте одразу два важливих аспекти. Перший: чи є зображення оригінальним, або ж піддавалось обробці у фоторедакторі. Другий: дата публікування зображення, а також те, що на ньому справді було зображено.
Перевірка достовірності відео. Простого способу перевірки достовірності відео, на жаль, немає. Проте, можна спробувати звертати увагу на такі речі: назви об’єктів, автомобільні номери, вуличні таблички, пору року, білборди, будівлі, мости, стадіони. Перевіряйте на Google Street View чи Google maps. Таким чином можна запідозрити певні невідповідності між тим, про що говорять у сюжеті, та що насправді відбувається у відео.
Перевірка свідчення очевидців. Свідчення очевидців перевірити часто є важко або неможливо, але бувають вийнятки. Вслуховуйтесь в свідчення очевидців – чи є в їхньому мовленні підтвердження тих тез, які намагаються вам донести журналісти, або ж вони кажуть про загальні речі, які ЗМІ потім використовують зі своєю метою.
Перевірка посилання на авторитетні ЗМІ. Шукайте оригінали новин або новинного приводу.
Якщо те, як автори медіатексту пояснюють офіційний документ або твердження з іншого джерела, викликає сумнів, або посилання на такий документ здається недоречним, у першоджерелі, що його наводить, необхідно знайти таку інформацію: де й ким він був створений; чи є він чинним; чи є він відкритим, і якщо ні, то яким чином і з якою метою його оприлюднили.
Поставивши такі питання до першоджерела, можна дізнатися більше про тему, якої воно стосується, і зрозуміти, чи є воно достовірним.
Також під час визначення достовірності інформації важливо відрізняти факт від судження автора про нього. Факт — це реальна подія, що відбулася, яку можна прив’язати до конкретного часу або місця; явище або існуючий стан речей. Судження ж виражають думку людини про факт. Вони можуть бути і позитивними, і негативними, а також існувати у формі прогнозів і припущень, порівнянь та оцінок. Тому часто висловлення автором думки стосовно фактів ще називають оцінними судженнями. Ознаками оцінних суджень є:
• наявність у реченні вступних слів (звичайно, без сумніву, очевидно, напевно, можливо, ймовірно, здасться, перш за все, крім того, навпаки, з іншого боку);
• автор висловлює думки про майбутнє, наприклад про можливі наслідки події, що вже відбулася;
• думку автора підкреслюють слова чи фрази: мені здається, я вважаю, на мій погляд тощо.
Інформаційний текст має містити достовірну фактичну інформацію, після якої автор може висловити свої судження щодо неї. Проте при цьому автор має бути стриманим у висловленні своєї позиції, щоб у спробах довести свою думку не перетворитися на маніпулятора.
Для того щоб отримати якісну інформацію з медіатекстів, необхідно керуватися здоровим глуздом та логікою, а також необхідно вміти відмежовувати факти від думки автора про них та перевіряти за найменшого сумніву достовірність джерел інформації.
Більшість повідомлень потребує елементарного перевіряння з доступних джерел за один клік, доступної не лише фахівцям, а й пересічним людям. Є низка ресурсів із якісною інформацією, які можуть у цьому допомогти:
• «Доступ до правди» – платформа для надсилання електронних запитів; і взагалі, слід активно користуватись запитом до органів влади як законним інструментом отримання інформації, доступним не тільки ЗМІ, а будь-якому громадянину;
• Державна служба статистики України
• Відкриті реєстри та бази даних (148 відкритих реєстрів і баз даних для громадян України)
• ProZorro
• Перевірені центри соціологічних досліджень (можна звірятись із базою псевдосоціологів Texty.org.ua)
• CIA World FactBook
• Перелік джерел інформації від FactCheck.
А поки попередні випуски читайте за #Likbez_InfoWAR.