Випуск # 13. Особливості здійснення маніпулятивного впливу в Інтернеті

20 лютого увесь світ побачив перекриті дороги і сутички у Нових Санжарах (Полтавська область) через інформацію про розміщення у місцевому медцентрі українців та іноземців, яких евакуюють з Уханю через коронавірус. В ході протестів в Нових Санжарах постраждали 9 правоохоронців і один місцевий житель. Під час прибуття евакуйованих до території медцентру, жителі селища почали закидати автобуси камінням, а також одна людина намагалася автомобілем наїхати на силовиків.
Так, українці не лише в Нових Санжарах, а й на Львівщині, Тернопільщині та Хмельниччині( куди за версіями мали б евакуювати наших співгромадян з Китаю) давали зрозуміти цілому світу, наскільки ми легко піддаємося впливам та не перевіряємо інформацію.
За даними Internet Usage Statistics за 2015 рік, аудиторія мережі Інтернет становила 46,4 % усього населення планети. Тобто кожний другий житель планети був користувачем мережі Інтернет.
Інтернет це не лише найвигідніший, найпростіший і найшвидший засіб поширення інформації, правильне поширення якої може створити максимально наближений до утопії світ, але й у випадках зловживання можливостями може знищити все дотла.
Інтернет став дуже зручним для маніпулятивних впливів. Відтак, маніпулятивний вплив виступає як певна форма спілкування (вербальна чи невербальна), під час якого здійснюється обмін інформацією в Інтернеті. Він не потребує підтвердження, на відміну від переконання.
Дослідження маніпулятивного впливу в Інтернеті з позицій соціальних комунікацій дає змогу виділити такі її аспекти:
1. Маніпулятивний вплив серед «споживачів» Інтернету викликає «масову», «позаколективну» поведінку. Наприклад, паніка в Україні щодо коронавірусу, спровокована в перші дні епідемії, яка виникла в Китаї.
2. Зростає роль переймання готових думок й суджень та давати їм можливість впливати на свій розум. Інтелектуальна складова підкріплюється сенсорною, тобто впливом на органи чуття людини й закріплюють у пам’яті яскраві образи. Так, у президентській гонці 2019 року усі пам’ятають нові слогани: «Весна прийде, саджати будемо»; «Зробимо їх разом!» , «Кінець епохи бідності». Такі слогани не містять конкретних обіцянок, їх завдання все лити у виборців надію про зміни на краще.
3. Формування символів встановлення влади. Так, у 2004 році під час «Помаранчевої революції» популярний інтернетний ресурс демократичної опозиції «Майдан» використовував символ стилізований стиснутий кулак.
Уперше цей жест використали іспанські антифашисти, які боролися з диктатурою генерала Франко. Відоме гасло «No pasaran!» із 1936 року асоціюється з піднятим стиснутим кулаком, як «антифашистський салют», на противагу загальновідомому «фашистському вітанню». Протягом XX століття зображення стиснутого кулака, символу опору та єдності, використовували багато рухів, переважно лівих: анархісти, антифашисти, правозахисники, студенти-ліваки, демократи, профспілкові рухи, борці за права індіанців, «чорні пантери», зелені тощо.
4. Психічне «зараження» людини визначають як несвідому схильність індивіда до певних психічних впливів. Ефект «зараження» формує комунікативну одиницю «своє коло», в якому потрібно бути таким, як усі, щоб бути своїм. Заворушення в різних країнах починалися в результаті «психічного зараження» через електронну пошту та СМС. Хроніка подій в інтернетних новинах є прикладом маніпулятивного впливу на масову свідомість.
5. Метод переконання без критичного аналізу інформації ґрунтується на збільшенні обсягу інформації про потрібний продукт, на перебільшеннях, зіставленні його переваг із недоліками інших на заздалегідь підготовлених питаннях і відповідях.
Так, в основі завоювання аудиторії інтернетними ЗМІ лежить віра у достовірність інформації та незаангажованість мережевої журналістики.
Маніпулятивні технології, засновані на знанні основ соціальних комунікацій, в обов’язковому порядку повинні підтримуватися на лінгвістичному рівні.
Соціальні комунікації це головний аспект маніпулятивного впливу в Інтернеті, оскільки можливість швидкого розповсюдження інформації є важливішою ніж її верифікація.
Глобальна інформаційна мережа Інтернет стала використовуватися для здійснення маніпулятивного впливу на світову спільноту та ведення інформаційних війн з використанням новітніх інформаційних технологій, серед яких: медіавіруси, блоги, симулякри, фейки, оверквотинг, флейми, тролінг, флуди, спами, офтопи, кроспостинг, холівари тощо.
Вже у наступному випуску розглянемо найбільш поширені маніпулятивні інформаційні технології, а поки читайте попередні випуски тут – #Likbez_InfoWAR.