ЩОДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

(через призму імпорту електроенергії з РФ)

Верховна Рада прийняла ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» № 107-IX від 18.09.2019 народного депутата від ПП  “Слуга народу” Андрія Геруса, згідно якого був дозволений імпорт електроенергії з Росії та Білорусі в об’єднану енергетичну систему (ОЕС) України на умовах двосторонніх контрактів. Імпорт е/е з РФ на ринок “на добу наперед”[1] був дозволений і до цього, але не здійснювався. Перші комерційні поставки електроенергії з Росії в ОЕС України почалися з початку жовтня 2019 р.

18 вересня 2019 року Верховна Рада схвалила правку народного депутата Андрія Геруса до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», дозволивши купувати за двосторонніми договорами електроенергію у країн, які не є членами Європейського енергетичного співтовариства.

4 грудня 2019 року Верховна Рада схвалила у другому читанні Проект Закону №2233, який, серед іншого, забороняє імпорт електроенергії із Росії за двосторонніми договорами.

12 грудня 2019 року  Верховна Рада відхилила Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 04.12.2019 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії”, який забороняє імпорт за двосторонніми договорами електричної енергії з Росії.

Слід зауважити, що 12 грудня 2019 року законопроект № 2233-П отримав цілковиту підтримку  депутатів фракції  політичної партії “СЛУГА НАРОДУ” – “За” проголосували 233 депутати.

Таким чином, прийнятий парламентом Проект Закону України про нібито заборону імпорту електроенергії РФ не привів до припинення імпорту, оскільки там збережена можливість для поставки на ринок “на добу вперед”.

З 8 січня 2020 року імпорт електроенергії з Росії відновився. Він почався 1 жовтня 2019 року з ініціативи Голови Комітету ВРУ з питань енергетики і ЖКГ Андрія Геруса. Однією з перших компаній, яка придбала російську електроенергію, стала АТ “Дніпроазот”, яка входить до групи “Приват” Ігоря Коломойського.

З 1 листопада імпорт активізувався. Таке рішення уряду призвело до падіння промислового виробництва в листопаді 2019 року, в порівнянні з листопадом 2018 на 7,5%.  Виробництво електроенергії знизилося на 11,7%. За видами генерації найбільше падіння на ТЕС: показники сягнули до – 22,2%,  а на ГЕС і ГАЕС показники сягнули до – 19,7%. Також знизилися показники на АЕС до 4,5%.

Імпорт російської електроенергії призвів до примусових обмежень потужностей вітчизняних АЕС з боку ДП НЕК “Укренерго”, тому вони зазнають збитків. Так, ДП НАЕК “Енергоатом” втратив за першу декаду грудня 100 млн. грн.

Водночас, відновлення імпорту призвело до зростання рівня безробіття, адже через простій енергопідприємств впав попит на вугілля і працівників почали звільняти.

Такий стан справ становить не лише загрозу внутрішню, але й ставить під сумнів інтеграцію ОЕС України[2] з ENTSO-E[3], що передбачено Угодою про Асоціацію між Україною та ЄЕС і є важливою частиною забезпечення енергетичної незалежності України.

Кінцевий термін виконання Україною заходів каталогу вимог для приєднання ОЕС країни до енергосистеми континентальної Європи настає в липні 2022 року. Сама синхронізація запланована на 2023 рік. Перед тим Україна має від’єднатися від енергосистем Росії та Білорусі і майже рік функціонувати в ізольованому від СНД режимі.

На відміну від українського хаотичного (корумпованого) політикуму, росіяни діють доктринально-послідовно та з великим горизонтом планування. Не проголошують порожні гасла, а саме діють згідно власних доктрин та стратегій.Так, в травні 2017 року набула чинності Стратегія економічної безпеки Російської Федерації на період до 2030 року, затверджена окремим указом В. Путіна. В ній серед переліку основних викликів та загроз економічній безпеці РФ зазначається «діяльність створюваних без участі РФ міждержавних економічних об’єднань в сфері регулювання торгово-економічних і фінансово-інвестиційних відносин».

Таким чином, входження України в континентальну енергосистему навіть де-юре суперечить доктрині економічної безпеки РФ. У Кремля є два роки для того, щоб відсікти Україну від інтеграції в загальноєвропейську енергосистему ENTSO-E.

Єдиною компанією, вповноваженою експортувати електроенергію з РФ, є «Інтер РАО» Ігоря Сєчіна[4]. «Інтер РАО» такий самий інструмент міжнародного важелю впливу Москви, як і «Газпром».

В контексті енергосистеми України реалізується чіткий план Кремля – максимально скористатися змінами до ЗУ Андрія Геруса задля збільшення своєї частки на ринку України. На даному етапі реалізації свого плану Росія готова демпінгувати ціною на свою електроенергію – головне не допустити інтеграцію України в загальноєвропейську енергосистему ENTSO-E.

Саме демпінг стає основною зброєю «Інтер РАО». Так, в короткостроковому періоді це буде сприяти зменшенню цін на “ринку доба наперед”. Втім, зворотною стороною є зменшення виробництва українськими генеруючими компаніями та встановлення катастрофічних для них цінових умов роботи, що в середньостроковій перспективі потягне за собою їхній технічний занепад.

У разі продовження урядом такої політики,  в 2022 році Україна не зможе розсинхронізуватися з РФ та Білоруссю не тільки з міркувань ціни електроенергії, а й через технологічну неможливість забезпечити себе електроенергією в умовах автономного функціонування. Профіцит генеруючих потужностей, який є сьогодні, вже за два роки може перетворитися на стійкий дефіцит.

 У висновку постає логічне питання, якими  експертними заключеннями керувалась нова влада, і безпосередньо головний лобіст Андрій Герус. Він, як Голова профільного Комітету Верховної Ради України,  не міг не бачити наслідків лобіювання імпорту електроенергії для економіки та енергетичної незалежності держави. Цілком ймовірно, що де-факто відбулося лобіювання “приватних” інтересів бізнесменів, які зацікавлені в дешевій електроенергії, і, не виключається варіант виконання замовлення Кремля.


[1] – Державне підприємство «Оператор ринку», утворене 18 червня 2019 року у відповідності до Закону України «Про ринок електричної енергії». Підприємство відповідає за організацію купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, допомагає забезпечити баланс між попитом та пропозицією на ринку електричної енергії.

Ринок  «на добу наперед»  –  купівля-продаж електроенергії здійснюється на наступну добу за днем проведення торгів. Ціна на цьому сегменті ринку визначається за принципом граничного ціноутворення із забезпеченням мінімізації ціни та максимізації обсягів торгівлі. Жоден учасник не бачить заявлені ціни та обсяги купівлі/продажу електричної енергії іншими учасниками. Така технологія торгів на РДН сприяє розвитку конкуренції.

[2] ОЕС – Об’єднана енергетична система України — сукупність електростанцій, електричних і теплових мереж, інших об’єктів електроенергетики, що об’єднані спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної й теплової енергії за їх централізованого управління.

[3] – ENTSO-E (European Network of Transmission System Operators for Electricity) – це мережа системних операторів передачі електроенергії в Європі. Об’єднує 43 організації з 36 країн світу.

[4] – Сечин Ігор Іванович – російський державний діяч, один з найвпливовіших людей в Росії. Ігор Сечин – головний виконавчий директор, голова правління, заступник голови ради директорів компанії «Роснефть». Раніше заступник голови уряду РФ (2008-2012), до цього був заступником керівника адміністрації президента РФ і помічником президента Росії. У новинах світових ЗМІ Ігоря Сечіна нерідко називають другою за впливовістю людиною в Росії після Володимира Путіна.