Випуск №4 “Likbez. Інформація як зброя”. Класифікація інформаційної зброї

  29 жовтня 1938 року рейхсміністр народної освіти та пропаганди Німеччини Й. Геббельс роздав малозабезпеченим жителям Берліна в день свого народження безкоштовні радіоприймачі. Здавалося, до чого тут інформаційна зброя? Відповідь проста. За умови тотального контролю владою радіо та друкованих видань, ці радіоприймачі стали інформаційною зброєю у руках влади Німеччини задля пропаганди власного народу.

Насправді, ця ситуація – це не єдиний прояв використання інформаційної зброї. Можна провести класифікацію інформаційної зброї за наступними ознаками: якістю інформації та носіями інформації.

Продовжити читання “Випуск №4 “Likbez. Інформація як зброя”. Класифікація інформаційної зброї”

“Likbez: інформація як зброя”: Принципи інформаційної війни.

Випуск №2

Менше, ніж за місяць матимемо 6 років, як розпочалася російська збройна агресія. Агресія, яка навряд чи стала б можливою, якби не потужна інформаційно-підривна діяльність Росії проти України всі роки, що передували 2014 році. Тож сьогоднішній випуск присвятимо принципам інформаційної війни.
Насправді, їх не так багато, але їх практичне використання відкриває широкі можливості для великої кількості комбінацій.
Усі принципи інформаційної війни можна поділити на загальні та специфічні.

До загальних відносять ті, які діють у всіх війнах.
Прикладом загального принципу інформаційних війн є деморалізації воїнів противника, дискредитації політичної та військової верхівки держави-супротивника. Всі ми добре пам’ятаємо, як діяла і діє РФ в цьому плані від початку бойових дій 2014 року. Через свої засоби впливу РФ постійно закидає в лави українських патріотів (особливо – військових, волонтерів) тези, що влада зраджує військо, що вона заробляє на війні, краде в солдата останнє, вся просякнута корупцією, що чиновники та генерали «відмазують» своїх дітей від служби в армії і т.д. А від цього виникає і деморалізація армії та народу в цілому. Люди не вірять судам, не вірять у обвинувачення, не вірять у виправдання, адже довіра до державних інституцій девальвована. Якщо в країні хаос, то і в армії не може бути порядку. Все це взаємопов’язано. Власне нічого нового Росія в цьому плані не робить, а лише творчо адаптує до вимог часу методики більшовиків, які успішно Радянська Росія використала проти УНР під час війни 1919-1922 років. Тоді шляхом інформаціної війни було деморалізована армія, дискредитована влада і країна втратила управління. І використовуючи створений хаос більшовики завдали поразки Україні та окупували її на 70 років. Що було після цього ми знаємо – репресії, Голодомом, знищення еліти нації, тотальна русифікація.

До специфічних відносяться такі, що відображають особливості тієї чи іншої війни, рівня розвитку інформаційних технологій. Вони діють порівняно недовго, а саме, доки існують особливості тієї чи іншої війни. Коли ці умови зникають, породжені ними принципи інформаційної війни втрачають своє значення.
Специфічними принципами сучасної російсько-української війни, зокрема є широке використання «фабрики тролів» в соціальних мереж та новітніх медіа тощо. Відтак, РФ активно використовує «Тро́лі з О́льгіна» або «о́льгінські тролі́», «кремлеботи», користувачів-провокаторів (тролів), які за гроші у спеціально обладнаних офісах лишають дописи та коментарі, призначені для здійснення російської пропаганди в соціальних мережах, під новинами інтернет-видань або на інших ресурсах в мережі. Найняті коментатори з провокативними спотвореними текстовими та графічними повідомленнями стали однією із складових маштабної інформаційної війни Росії проти України з використанням як російських інтернет-ресурсів, так і інтернет-ресурсів України, Європи, США, висвітлюючи події в Україні з вигідної точки зору для російської пропаганди. Офіційна назва однієї з викритих установ, яка дала широковживане алегоричне ім’я таким установам — «Агентство інтернет-досліджень» із штаб-квартирою у Санкт-Петербурзі.
В усіх передових країнах світу велика увага приділяється питанням інформаційної війни, яка являє собою узгоджену діяльність щодо використання інформації як зброї для ведення бойових дій або на реальному полі бою, або в економічній, політичній чи соціальній сфері.
Так, ми поступово підходимо до наступної теми «Інформація як зброя в інформаційній війні». Наступний випуск чекайте завтра, а поки можете переглянути попередній за посиланням
https://strategic.com.ua/istinno-totalna-vijna-tse-vijna-z…/
#Likbez_InfoWAR

ЩОДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

(через призму імпорту електроенергії з РФ)

Верховна Рада прийняла ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» № 107-IX від 18.09.2019 народного депутата від ПП  “Слуга народу” Андрія Геруса, згідно якого був дозволений імпорт електроенергії з Росії та Білорусі в об’єднану енергетичну систему (ОЕС) України на умовах двосторонніх контрактів. Імпорт е/е з РФ на ринок “на добу наперед”[1] був дозволений і до цього, але не здійснювався. Перші комерційні поставки електроенергії з Росії в ОЕС України почалися з початку жовтня 2019 р.

18 вересня 2019 року Верховна Рада схвалила правку народного депутата Андрія Геруса до ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії», дозволивши купувати за двосторонніми договорами електроенергію у країн, які не є членами Європейського енергетичного співтовариства.

4 грудня 2019 року Верховна Рада схвалила у другому читанні Проект Закону №2233, який, серед іншого, забороняє імпорт електроенергії із Росії за двосторонніми договорами.

12 грудня 2019 року  Верховна Рада відхилила Проект Постанови про скасування рішення Верховної Ради України від 04.12.2019 року про прийняття у другому читанні та в цілому як закону проекту Закону України про внесення змін до Закону України “Про ринок електричної енергії”, який забороняє імпорт за двосторонніми договорами електричної енергії з Росії.

Слід зауважити, що 12 грудня 2019 року законопроект № 2233-П отримав цілковиту підтримку  депутатів фракції  політичної партії “СЛУГА НАРОДУ” – “За” проголосували 233 депутати.

Таким чином, прийнятий парламентом Проект Закону України про нібито заборону імпорту електроенергії РФ не привів до припинення імпорту, оскільки там збережена можливість для поставки на ринок “на добу вперед”.

Продовжити читання “ЩОДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ”

Влада не розуміє природи україно-російської війни

В останній тиждень особливо актуалізувались процеси пов’язані із урегулюванням україно-російської війни на Донбасі. З 2015 року українська влада створювала систему  міжнародної протидії російським планам завершенням війни. В цілому, це вдавалось робити, хоч і не без проблем. Нова адміністрація вирішила пришвидшити процес. Це відповідало як і обіцянкам Президента В.Зеленського так і очікуванням суспільства. Проте, для успішного урегулювання мало бажання однієї сторони, потрібно, щоб подібну волю демонструвала і інша. І що не менш важливо – потрібно, щоб українська влада мала чітке бачення як реалізувати свою стратегію щодо Донбасу відстоюючи національні інтереси і не йдучи на неприпустимі компроміси. Продовжити читання “Влада не розуміє природи україно-російської війни”

Андрій Левус – “Сполучені Штати вітають новий Закон України “Про національну безпеку”.

“Сполучені Штати вітають новий Закон України “Про національну безпеку”. Варто не зупинятися. Далі багато роботи – реформа СБУ, комітет у справах спецслужб, реформа ВПК, закон про розвідку.

Цей закон відповідає західним принципам та забезпечує основу для підвищення сумісності з НАТО. Повна імплементація закону, включаючи створення наглядового комітету Ради для сектора безпеки та нового закону про Службу Безпеки України, ще більше поглиблюють західну інтеграцію України. Сполучені Штати Америки готові продовжувати підтримувати реформи галузі оборони та безпеки України, щоб зміцнити здатність України захищати свою територіальну цілісність.»