Ukraine-NATO: Politicians Struggle, While Military Acts

Провідна американська аналітична організація «Jamestown Foundation» надрукувала дослідження «Україна-НАТО: політична боротьба під час бойових дій», присвячене питанню євроатлантичної інтеграції нашої держави.

Організація проаналізувала кроки української влади, спрямовані на набуття нашою державою членства в Північноатлантичному Альянсі, спираючись на українські джерела, серед яких і матеріал Української стратегічної ініціативи – УСІ «Рух до членства в НАТО: інтеграція чи імітація?», присвячений виконанню українською стороною Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО на 2019 рік.

В «Jamestown Foundation» дійшли висновку, що попри намагання української влади тримати курс на набуття членства в Альянсі й запевнення з боку офіційних осіб, що в цьому питанні не буде перетнуто жодних «червоних ліній», існують серйозні проблеми в плані проведення конкретних реформ, покликаних на набуття українським сектором оборони і безпеки стандартів Альянсу. Продовжити читання “Ukraine-NATO: Politicians Struggle, While Military Acts”

Випуск №4 “Likbez. Інформація як зброя”. Класифікація інформаційної зброї

  29 жовтня 1938 року рейхсміністр народної освіти та пропаганди Німеччини Й. Геббельс роздав малозабезпеченим жителям Берліна в день свого народження безкоштовні радіоприймачі. Здавалося, до чого тут інформаційна зброя? Відповідь проста. За умови тотального контролю владою радіо та друкованих видань, ці радіоприймачі стали інформаційною зброєю у руках влади Німеччини задля пропаганди власного народу.

Насправді, ця ситуація – це не єдиний прояв використання інформаційної зброї. Можна провести класифікацію інформаційної зброї за наступними ознаками: якістю інформації та носіями інформації.

Продовжити читання “Випуск №4 “Likbez. Інформація як зброя”. Класифікація інформаційної зброї”

Анексія Білорусі – це смертельна загроза Україні та небезпека для ЄС і НАТО

(суспільно-політичний аспект)

З 2014 року політика Москви щодо Мінська трансформувалась в активну фазу підготовки до остаточного приєднання Республіки Білорусь в лоно  Російської Федерації, зробивши ставку на створення повністю підконтрольного форпосту буферної зони Балтійсько-Чорноморського регіону між державами-членами Альянсу і Росією.

Росія впевнено реалізує план з поглинання Мінська як самостійного суб’єкта міжнародного права і готує підґрунтя, у разі різких змін в країні (дестабілізації), до її гібридної анексії (на кшталт Криму чи окупації Донбасу).

Вибори президента РБ заплановані на 30 серпня 2020 року. Діючий президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив, що подаватиме свою кандидатуру на пост Президента на виборах 2020 року[1].

Нагадаємо, що 8 грудня 2019 року було оголошено підписання документа між Російською Федерацією і Білоруссю «про поглиблену інтеграцію», але підписання не відбулося, а переговори затягнулися. Путінська Росія практично прямо і в ультимативній формі вимагає від свого сателіта О.Лукашенка передати економічний суверенітет Білорусії до Росії.

Найбільші протести останнього часу в Білорусі (так звані «марші недармоїдів») проходили з підтримкою Росії, якій вигідна дестабілізація в Білорусі з метою подальшої гібридної окупації країни.

Продовжити читання “Анексія Білорусі – це смертельна загроза Україні та небезпека для ЄС і НАТО”

Позиція УСІ щодо запровадження ринку землі

Враховуючи складну ситуацію яка склалася на сьогодні в державі у зв’язку із бажанням нової влади відкрити ринок земель та резонансом який це питання викликало у суспільстві пропонуємо з метою узгодженості питань та не допущення порушення прав та інтересів громадян України та держави розглянути та затвердити концепцію відкриття ринку земель сільськогосподарського призначення України.

Продовжити читання “Позиція УСІ щодо запровадження ринку землі”

Влада не розуміє природи україно-російської війни

В останній тиждень особливо актуалізувались процеси пов’язані із урегулюванням україно-російської війни на Донбасі. З 2015 року українська влада створювала систему  міжнародної протидії російським планам завершенням війни. В цілому, це вдавалось робити, хоч і не без проблем. Нова адміністрація вирішила пришвидшити процес. Це відповідало як і обіцянкам Президента В.Зеленського так і очікуванням суспільства. Проте, для успішного урегулювання мало бажання однієї сторони, потрібно, щоб подібну волю демонструвала і інша. І що не менш важливо – потрібно, щоб українська влада мала чітке бачення як реалізувати свою стратегію щодо Донбасу відстоюючи національні інтереси і не йдучи на неприпустимі компроміси. Продовжити читання “Влада не розуміє природи україно-російської війни”

В США обговорили російське втручання у вибори в Україні

28 лютого у Вашингтоні відбулася міжнародна конференція «Х Українсько-американський безпековий діалог» в якій взяли участь члени Ради засновників Української стратегічної ініціативи Андрій Левус і Сергій Висоцький. Продовжити читання “В США обговорили російське втручання у вибори в Україні”

NATO PA reaffirms solidarity with Ukraine

The Ukraine-NATO Interparliamentary Council (UNIC) expressed its ongoing concern at continuing Russian efforts to destabilise Ukraine during exchanges with NATO Deputy Secretary General Rose Gottemoeller and other senior NATO officials at NATO Headquarters yesterday.

The meeting was held as Russia continues to detain the three Ukrainian navy ships it seized in the Kerch Strait on 25 November 2018, and their crew.

In this meeting took part the Member of Founders Counsil of Ukrainain Strategic Initiative (USI) Andriy Levus and the director of USI Ashot Topchian.

All participants condemned Russia’s escalation in the Kerch Strait and the Sea of Azov.  NATO officials saw no justification for the way Russia acted and stressed the urgency of ensuring freedom of navigation to and from the Azov Sea.

“Some people try to portray this as a complex issue,” Madeleine Moon, President of the NATO Parliamentary Assembly, remarked.

Allied and Ukrainian parliamentarians called upon Moscow to unconditionally release the vessels and their crew, and to cease hindering Ukraine from exercising its right to free navigation in the Kerch Strait and the Sea of Azov. They supported additional sanctions against Russia if Moscow continued its non-compliance with international law. Emphasizing NATO’s growing attention to the Black Sea, Deputy Secretary General Gottemoeller reminded UNIC delegates that the Alliance has significantly increased its naval presence in the region and that it also conducts regular military exercises, including with Ukraine and with Georgia.

UNC participants further reviewed Ukraine’s ongoing domestic reform agenda, noting that impressive progress had been achieved in 2018, while stressing that the pace of reform and implementation needed to be sustained throughout 2019, despite upcoming presidential and parliamentary elections due in March and October respectively.

This progress is most visible in the defence and security sector and is largely based on the recent adoption of law on national security.  Andriy Levus (Ukraine), briefed his Allied counterparts on the Verkhovna Rada’s efforts, in close consultation with NATO experts, to introduce additional legislation designed to reform “Soviet-style” security and intelligence services and to strengthen parliamentary oversight over the security sector.  A law put forward by the Rada envisages the creation of a special oversight committee in the next parliament.  The parliament is also considering additional measures to reform the defence industrial complex, improve the transparency of military procurement, and adopt NATO standards in defining state secrets.

While welcoming the progress, NATO officials stressed the need to entrench these reforms through doctrines, to continue working on the post-Soviet mindsets and culture within the defence sector, and to improve co-ordination among the Ministry of Defence, Ministry of Interior and other security actors. NATO representatives and Allied parliamentarians also urged Ukraine to do more to tackle corruption.

“The NATO PA – and our Council  in particular – will continue to support Ukraine on this path, and in turn we look to our Rada colleagues to continue being a real driver of reforms, in parliament, in government, and in society more broadly”, Ms Moon stressed during the meeting.

Ukraine has set NATO membership as its foreign policy objective, and inscribed this goal in its constitution. NATO officials and ambassadors regretted that meetings of the NATO-Ukraine Commission (NUC) above the level of the Permanent Representatives are currently on hold due to bilateral differences between Ukraine and Hungary on the education law passed by the Ukrainian parliament. Ukrainian lawmakers informed NATO officials and parliamentarians that the Verkhovna Rada plans to consider two new bills within the coming months that would postpone implementation of the education law until 2023.  Ukraine’s readiness to seek compromise on this matter was welcomed by all participants.
The implementation of the Minsk Agreements and the situation in the illegally occupied Crimea were central themes on the meeting’s agenda.  While the Minsk agreements are far from perfect, they remain “the only game in town”, participants heard, and no viable alternative has been put forward. Allied legislators regretted that negotiations find themselves in a stalemate and that the main element of the agreement – the ceasefire – is being routinely violated. Ukrainian parliamentarians noted that while the Minsk accord is deeply unpopular in Ukraine, the country’s leadership remains committed to implementing it.

Beyond its political support to Ukraine’s sovereignty and territorial integrity, NATO assists Ukraine through a multifaceted programme of cooperation – the Comprehensive Assistance Package – which includes several Trust Funds and advice provided by NATO experts based in Kyiv. Cooperation extends as well to strategic communications and cyber security.  The NATO-Ukraine joint Platform on Countering Hybrid Warfare launched in 2017 helps build Ukraine’s capacity and strengthen its resilience against hybrid threats. Ukrainian speakers noted that Ukraine’s experience in countering these threats is of value for the Alliance. They also underscored the importance of the recent separation of the Ukrainian Orthodox Church from Moscow’s jurisdiction, noting that the Kremlin had used the Church channels as one of the elements in its hybrid tactics to destabilise Ukraine.

The Joint Monitoring Group with Ukraine was created in 1998 with the aim of demonstrating parliamentary interest and involvement in cooperation between NATO and Ukraine. It adopted its current name – the Ukraine-NATO Interparliamentary Council – in 2003. It brings together high-ranking parliamentarians from Ukraine with an equivalent number of their counterparts from NATO member countries. 22 members of parliament from 10 member countries of NATO and from Ukraine participated in yesterday’s meeting.  The Council normally meets twice a year: in Brussels and in Ukraine. Over the years, it has become an active political forum where members of parliament from NATO and Ukraine can discuss any and all issues of common concern and interest.

Андрій Левус – “Сполучені Штати вітають новий Закон України “Про національну безпеку”.

“Сполучені Штати вітають новий Закон України “Про національну безпеку”. Варто не зупинятися. Далі багато роботи – реформа СБУ, комітет у справах спецслужб, реформа ВПК, закон про розвідку.

Цей закон відповідає західним принципам та забезпечує основу для підвищення сумісності з НАТО. Повна імплементація закону, включаючи створення наглядового комітету Ради для сектора безпеки та нового закону про Службу Безпеки України, ще більше поглиблюють західну інтеграцію України. Сполучені Штати Америки готові продовжувати підтримувати реформи галузі оборони та безпеки України, щоб зміцнити здатність України захищати свою територіальну цілісність.»